Журавлі летять у вирій, Ген, за тридев'ять земель. А один в селі лишився Синьоокий журавель. Журавлі летять у вирій, В день холодний та ясний. А один в селі лишився ─ Став колодязним. Приспів: Мій журавель - у нього очі сині, Хоч кличе в мандри осінь золота. Та знає він, що лиш на Батьківщині Солодкою стає проста вода. Солодкою стає проста вода На зорі життя в дитинстві Кожен день приходив я До колодязного птаха До старого журавля. І в побачивши в блакитній Глибині його сонця, Зрозумів я звідки небо Починається! Приспів: Мій журавель - у нього очі сині, Хоч кличе в мандри осінь золота. Та знає він, що лиш на Батьківщині Солодкою стає проста вода. Солодкою стає проста вода Не кажіть ніколи, люди, Що у нього крил нема, Бо ті крила - то дороги, На яких він світ трима. На тих крилах, на широких, Всю красу осель, В простір Всесвіту безмежний Гордо він несе. Приспів: Мій журавель - у нього очі сині, Хоч кличе в мандри осінь золота. Та знає він, що лиш на Батьківщині Солодкою стає проста вода. Солодкою стає проста вода
https://lyrics.primanota.net/kobzon-iosif/kolodyaznii-zhuravel.htm