Вітер завмирає, нічна тиша поринає в спогади, Ти квітка, весна моя Вином не загоїти рани життя Хвилини самоти, порожні думки усюди На жаль, ми не змогли доплити на човні під назвою кохання Літаю в уяві, всі мрії ми ховаєм в ямі, Голодні і холодні ми Обмануті потворно, приречені на волі А зовні та навколо нас спливає час Хвилини самоти, порожні думки усюди На жаль, ми не змогли доплити на човні під назвою кохання