текст песни (слова) Скрябин Александр - Загублений рай

До себе в хату входиш через вікно,
       Напам'ять знаєш саме добре кіно,
       Читаєш ти газети, тихо кричиш,
       Тобі не треба ніц, хіба, коли спиш.

       Холодні сльози свої не витирай,
       І мову риб ніколи не забувай,
       Нікого злого ти сюда не пускай
       В загублений рай.
       Ті свої сни нікому не віддавай,
       І всьо, шо маєш ти від них заховай.
       Вони всі хочуть зла, ти скоро тікай
       В загублений рай.

І знов той грубий залізає на трон,
Слюною з рота плює в твоє вікно.
То параноя тихо косить всіх нас,
А голі стіни в хаті слухають джаз.

А голі стіни в хаті слухають джаз.
А голі стіни в хаті слухають джаз.
А голі стіни в хаті слухають джаз.

       Холодні сльози свої не витирай,
       І мову риб ніколи не забувай,
       Нікого злого ти сюда не пускай
       В загублений рай.
       Ті свої сни нікому не віддавай,
       І всьо, шо маєш ти від них заховай.
       Вони всі хочуть зла, ти скоро тікай
       В загублений рай.

       Холодні сльози свої не витирай,
       І мову риб ніколи не забувай,
       Нікого злого ти сюда не пускай
       В загублений рай.
       Ті свої сни нікому не віддавай,
       І всьо, шо маєш ти від них заховай.
       Вони всі хочуть зла, ти скоро тікай
       В загублений рай.