Я вмію літати, але хочу його крила! І в темряві сяють, але він - для мене світило! Я вільна, мов птаха, але хочу його небо! З усіх скарбів світу мені лише його дотик треба... Чому ти обрав мене, І цей, дивний, шлях зі мною? На ньому багато каміння є, На ньому гора за горою... Чому ти несеш мене, Коли далі йти не сила? Коли я в обіймах зневіри, Знімаєш для мене ти крила! Крила... Крила... Крила... Крила... Я довго шукала у темряві, у небі, по хвилях... Повірила в себе, але хочу лише його крила! І вчиш не зупинятись ніколи, Хоча через каміння та гори йти... На ньому так важко втрачати, Бувають злі люди, байдужi А ти кажеш: "Треба вибачати!", Несеш мене через калюжі, А я сама вже вмію літати, Але хочу лише його крила! А я давно вже вмію кохати, Але ніколи так не любила!
https://lyrics.primanota.net/dzhamala/krila.htm