"Ніхто, крім нас", - сказали хлопці стиха І завдали на плечі вантажі. Нехай, за цих людей ковтнемо лиха, Бо, хоч не рідні, але й не чужі. Вгризаємось у землю і у скелі, Але сповна виконуєм наказ. Чи в лісі, чи в степу, ачи в пустелі - Ніхто, крім нас! Ніхто, крім нас! І хай, як завжди, манить висота, І білі куполи над головою, Але сьогодні вища є мета У нас з тобою, у нас з тобою. Тримають нас смугасті наші душі, Штовхає нас потужний серця стук. І жоден з нас присяги не порушив, І зброї теж ніхто не випустив із рук. Долаєм перешкоди і простори, Несем з собою міцності запас, Бо знають всі - моря, поля і гори - Ніхто, крім нас! Ніхто, крім нас! І хай, як завжди, манить висота, І білі куполи над головою, Але сьогодні вища є мета У нас з тобою, у нас з тобою. За нашими надійними плечима Родини й друзі, села і міста. Живи спокійно, рідна Батьківщино, Нам себе проявити час настав. І ті, котрі приходять нам на зміну, Почують і повторять безліч раз, Що від зародження і до загину Ніхто, крім нас! Ніхто, крім нас! І хай, як завжди, манить висота, І білі куполи над головою, Але сьогодні вища є мета У нас з тобою, у нас з тобою.
https://lyrics.primanota.net/tartak/visota.htm