Кволий промінь сонця пробився крізь хмари - Одразу люди одягли окуляри. І це сонце не сліпить, просто кожен хоче Заховати душу, заховати очі. Відгородитись високим парканом - Його не перескочиш, не проб'єш тараном. Кожен має проблеми, кожен має турботи, Між людьми загорожі з колючого дроту. Незнайомець не скаже доброго слова, Знайомий зустріне - порожня розмова. Посміхнутися важко, співчуття неможливе... Ось людина нещасна, де ж людина щаслива? В небі раптом яскраво заграє веселка! Вхопи краплю щастя - сховай у пуделко. Не давай цьому щастю на місці сидіти - Відпускай на волю, хай гуляє по світу! Коли часом здається, що ти зайва людина І що власне життя для життя не причина, Коли думаєш знову, що існуєш даремно, Ти подумай про тих, кому завжди темно! Можеш чути радість пташиного співу, Перекати грому, шелестіння зливи! Твоя біда - не біда, твоє лихо - не лихо, Ти подумай про тих, кому завжди тихо! Ми живемо у колі вузьких інтересів - Побутових умов, механічних процесів. Сонце марно дарує нам позитивні фотони - В нас крутіші мобільні, в нас модніші рінґтони! Застрибнути на пік матеріального статку, Від проблем заховатись, наче равлик у хатку. Не почув, не побачив і сказати не може, Це для нього чуже, а це на нього не схоже. Телевізор, диван, пиво, футбол... Тупий серіал, примітивний прикол... Книга - просто додаток до шкільної програми, А все, що потрібно, нам розкаже реклама! Та кожен, хто вірить, почувається в силі Так змітити життя, щоб радіти щохвилі! Щоб ця радість росла в геометричній прогресії, Щоб звільнити цей світ від журби та депресій! Коли часом здається, що ти зайва людина І що власне життя для життя не причина, Коли думаєш знову, що існуєш даремно, Ти подумай про тих, кому завжди темно! Можеш чути радість пташиного співу, Перекати грому, шелестіння зливи! Твоя біда - не біда, твоє лихо - не лихо, Ти подумай про тих, кому завжди тихо!
https://lyrics.primanota.net/tartak/ti-podumai.htm